| добруко́вуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | добруко́вуваний | добруко́вувана | добруко́вуване | добруко́вувані |
| родовий | добруко́вуваного | добруко́вуваної | добруко́вуваного | добруко́вуваних |
| давальний | добруко́вуваному | добруко́вуваній | добруко́вуваному | добруко́вуваним |
| знахідний | добруко́вуваний | добруко́вувану | добруко́вуване | добруко́вувані |
| орудний | добруко́вуваним | добруко́вуваною | добруко́вуваним | добруко́вуваними |
| місцевий | на/у добруко́вуваному, добруко́вуванім | на/у добруко́вуваній | на/у добруко́вуваному, добруко́вуванім | на/у добруко́вуваних |