довже́зний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | довже́зний | довже́зна | довже́зне | довже́зні |
родовий | довже́зного | довже́зної | довже́зного | довже́зних |
давальний | довже́зному | довже́зній | довже́зному | довже́зним |
знахідний | довже́зний, довже́зного | довже́зну | довже́зне | довже́зні, довже́зних |
орудний | довже́зним | довже́зною | довже́зним | довже́зними |
місцевий | на/у довже́зному, довже́знім | на/у довже́зній | на/у довже́зному, довже́знім | на/у довже́зних |
[розм.] |