| | |
| доводи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (водячи, зазнати неприємностей) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доводи́тися, доводи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доводі́мося, доводі́мось, доводі́мся |
| 2 особа | доводи́ся, доводи́сь | доводі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доводжу́ся, доводжу́сь | дово́димося, дово́димось, дово́димся |
| 2 особа | дово́дишся | дово́дитеся, дово́дитесь |
| 3 особа | дово́диться | дово́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | доводи́вся, доводи́всь | доводи́лися, доводи́лись |
| жін.р. | доводи́лася, доводи́лась |
| сер.р. | доводи́лося, доводи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доводи́вшись |
