| дові́ювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | дові́ювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дові́юймо | |
| 2 особа | дові́юй | дові́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дові́юватиму | дові́юватимемо, дові́юватимем |
| 2 особа | дові́юватимеш | дові́юватимете |
| 3 особа | дові́юватиме | дові́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дові́юю | дові́юємо, дові́юєм |
| 2 особа | дові́юєш | дові́юєте |
| 3 особа | дові́ює | дові́юють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дові́юючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дові́ював | дові́ювали |
| жін. р. | дові́ювала | |
| сер. р. | дові́ювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| дові́юваний | ||
| Безособова форма | ||
| дові́ювано | ||
| Дієприслівник | ||
| дові́ювавши | ||