| | | | |
| догви́нчуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | догви́нчуваний | догви́нчувана | догви́нчуване | догви́нчувані |
| родовий | догви́нчуваного | догви́нчуваної | догви́нчуваного | догви́нчуваних |
| давальний | догви́нчуваному | догви́нчуваній | догви́нчуваному | догви́нчуваним |
| знахідний | догви́нчуваний | догви́нчувану | догви́нчуване | догви́нчувані |
| орудний | догви́нчуваним | догви́нчуваною | догви́нчуваним | догви́нчуваними |
| місцевий | на/у догви́нчуваному, догви́нчуванім | на/у догви́нчуваній | на/у догви́нчуваному, догви́нчуванім | на/у догви́нчуваних |
