догви́нчуваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | догви́нчуваний | догви́нчувана | догви́нчуване | догви́нчувані |
родовий | догви́нчуваного | догви́нчуваної | догви́нчуваного | догви́нчуваних |
давальний | догви́нчуваному | догви́нчуваній | догви́нчуваному | догви́нчуваним |
знахідний | догви́нчуваний | догви́нчувану | догви́нчуване | догви́нчувані |
орудний | догви́нчуваним | догви́нчуваною | догви́нчуваним | догви́нчуваними |
місцевий | на/у догви́нчуваному, догви́нчуванім | на/у догви́нчуваній | на/у догви́нчуваному, догви́нчуванім | на/у догви́нчуваних |