| догі́дливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | догі́дливий | догі́длива | догі́дливе | догі́дливі |
| родовий | догі́дливого | догі́дливої | догі́дливого | догі́дливих |
| давальний | догі́дливому | догі́дливій | догі́дливому | догі́дливим |
| знахідний | догі́дливий, догі́дливого | догі́дливу | догі́дливе | догі́дливі, догі́дливих |
| орудний | догі́дливим | догі́дливою | догі́дливим | догі́дливими |
| місцевий | на/у догі́дливому, догі́дливім | на/у догі́дливій | на/у догі́дливому, догі́дливім | на/у догі́дливих |