| | |
| докру́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | докру́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | докру́чуймо |
| 2 особа | докру́чуй | докру́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | докру́чуватиму | докру́чуватимемо, докру́чуватимем |
| 2 особа | докру́чуватимеш | докру́чуватимете |
| 3 особа | докру́чуватиме | докру́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | докру́чую | докру́чуємо, докру́чуєм |
| 2 особа | докру́чуєш | докру́чуєте |
| 3 особа | докру́чує | докру́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| докру́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | докру́чував | докру́чували |
| жін. р. | докру́чувала |
| сер. р. | докру́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| докру́чувавши |
