| | |
| досмія́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | досмія́тися, досмія́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | досмі́ймося, досмі́ймось |
| 2 особа | досмі́йся, досмі́йсь | досмі́йтеся, досмі́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | досмію́ся, досмію́сь | досміємо́ся, досміємо́сь, досміє́мся |
| 2 особа | досміє́шся | досмієте́ся, досмієте́сь |
| 3 особа | досміє́ться | досмію́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | досмія́вся, досмія́всь | досмія́лися, досмія́лись |
| жін.р. | досмія́лася, досмія́лась |
| сер.р. | досмія́лося, досмія́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| досмія́вшись |
| | |
| [розм.] | | |
