Результати пошуку слова: Гліб

Гліб – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний Гліб Глі́би родовий Глі́ба Глі́бів давальний Глі́бові, Глі́бу Глі́бам знахідний Глі́ба Глі́бів орудний Глі́бом Глі́бами місцевий на/у Глі́бові, Глі́бі на/у Глі́бах кличний Глі́бе Глі́би

Потім – Глібові в Муром, обіцяючи, якщо сяде на київськім столі, дати йому іншу волость, бо ж муромські язичники не пустили князя в город, і Гліб, одхилений, мусив од’Їха-ти аж на дванадцять поприщ за річку Ішмо та й ждати там, сам не відаючи чого. Прибув до нього з жменькою людей брат Гліб із Мурома.

Глібки́ – множинний іменник (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Глібки́ родовий Глібкі́в давальний Глібка́м знахідний Глібки́ орудний Глібка́ми місцевий на/у Глібка́х кличний Глібки́

глібенкламі́д – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний глібенкламі́д родовий глібенкламі́ду давальний глібенкламі́ду, глібенкламі́дові знахідний глібенкламі́д орудний глібенкламі́дом місцевий на/у глібенкламі́ді, по глібенкламі́ду кличний глібенкламі́де*

–  Гліб, – Гліб, Микола, – –  Глібе… ти?  –  Я знаю, про що ти, Глібе… – Сьогодні день народження Сооллі, Глібе!  («Дивіться і слухайте уважніше, Глібе, попереду – головне».)  Прокинься, Глібе, північне сяйво проспиш! Пробач, Глібе, я тебе трохи розіграла. «Дорогий Глібе! Ні, Глібе.