| | |
| доучи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | доучи́тися, доучи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | доучі́мося, доучі́мось, доучі́мся |
| 2 особа | доучи́ся, доучи́сь | доучі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | доучу́ся, доучу́сь | доу́чимося, доу́чимось, доу́чимся |
| 2 особа | доу́чишся | доу́читеся, доу́читесь |
| 3 особа | доу́читься | доу́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | доучи́вся, доучи́всь | доучи́лися, доучи́лись |
| жін.р. | доучи́лася, доучи́лась |
| сер.р. | доучи́лося, доучи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| доучи́вшись |
