| | |
| дрочи́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | дрочи́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | дрочі́мо, дрочі́м |
| 2 особа | дрочи́ | дрочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дрочи́тиму | дрочи́тимемо, дрочи́тимем |
| 2 особа | дрочи́тимеш | дрочи́тимете |
| 3 особа | дрочи́тиме | дрочи́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | дрочу́ | дро́чимо, дро́чим |
| 2 особа | дро́чиш | дро́чите |
| 3 особа | дро́чить | дро́чать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| дро́чачи* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | дрочи́в | дрочи́ли |
| жін. р. | дрочи́ла |
| сер. р. | дрочи́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| дрочи́вши |
| | |
| [розм.] | | |
