| | |
| діагностува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | діагностува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | діагносту́ймо |
| 2 особа | діагносту́й | діагносту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | діагностува́тиму | діагностува́тимемо, діагностува́тимем |
| 2 особа | діагностува́тимеш | діагностува́тимете |
| 3 особа | діагностува́тиме | діагностува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | діагносту́ю | діагносту́ємо, діагносту́єм |
| 2 особа | діагносту́єш | діагносту́єте |
| 3 особа | діагносту́є | діагносту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| діагносту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | діагностува́в | діагностува́ли |
| жін. р. | діагностува́ла |
| сер. р. | діагностува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| діагносто́ваний |
| Безособова форма |
| діагносто́вано |
| Дієприслівник |
| діагностува́вши |
