| діалектологі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | діалектологі́чний | діалектологі́чна | діалектологі́чне | діалектологі́чні |
| родовий | діалектологі́чного | діалектологі́чної | діалектологі́чного | діалектологі́чних |
| давальний | діалектологі́чному | діалектологі́чній | діалектологі́чному | діалектологі́чним |
| знахідний | діалектологі́чний, діалектологі́чного | діалектологі́чну | діалектологі́чне | діалектологі́чні, діалектологі́чних |
| орудний | діалектологі́чним | діалектологі́чною | діалектологі́чним | діалектологі́чними |
| місцевий | на/у діалектологі́чному, діалектологі́чнім | на/у діалектологі́чній | на/у діалектологі́чному, діалектологі́чнім | на/у діалектологі́чних |