| ді́вич – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (той, хто береже свою незайманість) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ді́вич | ді́вичі |
| родовий | ді́вича | ді́вичів |
| давальний | ді́вичеві, ді́вичу | ді́вичам |
| знахідний | ді́вича | ді́вичів |
| орудний | ді́вичем | ді́вичами |
| місцевий | на/у ді́вичеві, ді́вичу, ді́вичі | на/у ді́вичах |
| кличний | ді́вичу | ді́вичі |
| [розм., рідко] |