>
| Емі́ліїн – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | Емі́ліїн | Емі́ліїна | Емі́ліїне | Емі́ліїні |
| родовий | Емі́ліїного | Емі́ліїної | Емі́ліїного | Емі́ліїних |
| давальний | Емі́ліїному | Емі́ліїній | Емі́ліїному | Емі́ліїним |
| знахідний | Емі́ліїн, Емі́ліїного | Емі́ліїну | Емі́ліїне | Емі́ліїні, Емі́ліїних |
| орудний | Емі́ліїним | Емі́ліїною | Емі́ліїним | Емі́ліїними |
| місцевий | на/в Емі́ліїному, Емі́ліїнім | на/в Емі́ліїній | на/в Емі́ліїному, Емі́ліїнім | на/в Емі́ліїних |