>
| епізооти́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | епізооти́чний | епізооти́чна | епізооти́чне | епізооти́чні |
| родовий | епізооти́чного | епізооти́чної | епізооти́чного | епізооти́чних |
| давальний | епізооти́чному | епізооти́чній | епізооти́чному | епізооти́чним |
| знахідний | епізооти́чний | епізооти́чну | епізооти́чне | епізооти́чні |
| орудний | епізооти́чним | епізооти́чною | епізооти́чним | епізооти́чними |
| місцевий | на/в епізооти́чному, епізооти́чнім | на/в епізооти́чній | на/в епізооти́чному, епізооти́чнім | на/в епізооти́чних |