| зази́чити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зази́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зази́чмо | |
| 2 особа | зази́ч | зази́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зази́чу | зази́чимо, зази́чим |
| 2 особа | зази́чиш | зази́чите |
| 3 особа | зази́чить | зази́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зази́чив | зази́чили |
| жін.р. | зази́чила | |
| сер.р. | зази́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зази́чивши | ||