заколо́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | заколо́тний | заколо́тна | заколо́тне | заколо́тні |
родовий | заколо́тного | заколо́тної | заколо́тного | заколо́тних |
давальний | заколо́тному | заколо́тній | заколо́тному | заколо́тним |
знахідний | заколо́тний, заколо́тного | заколо́тну | заколо́тне | заколо́тні, заколо́тних |
орудний | заколо́тним | заколо́тною | заколо́тним | заколо́тними |
місцевий | на/у заколо́тному, заколо́тнім | на/у заколо́тній | на/у заколо́тному, заколо́тнім | на/у заколо́тних |