| закури́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (закоптитися) | ||
| Інфінітив | закури́тися, закури́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закурі́мося, закурі́мось, закурі́мся | |
| 2 особа | закури́ся, закури́сь | закурі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закурю́ся, закурю́сь | закуримо́ся, закуримо́сь, закури́мся |
| 2 особа | закури́шся | закурите́ся, закурите́сь |
| 3 особа | закури́ться | закуря́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закури́вся, закури́всь | закури́лися, закури́лись |
| жін.р. | закури́лася, закури́лась | |
| сер.р. | закури́лося, закури́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| закури́вшись | ||