| зама́рити1 – дієслово доконаного виду | ||
| (почати марити) | ||
| Інфінітив | зама́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зама́рмо | |
| 2 особа | зама́р | зама́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зама́рю | зама́римо, зама́рим |
| 2 особа | зама́риш | зама́рите |
| 3 особа | зама́рить | зама́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зама́рив | зама́рили |
| жін.р. | зама́рила | |
| сер.р. | зама́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зама́ривши | ||