зацілі́лий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | зацілі́лий | зацілі́ла | зацілі́ле | зацілі́лі |
родовий | зацілі́лого | зацілі́лої | зацілі́лого | зацілі́лих |
давальний | зацілі́лому | зацілі́лій | зацілі́лому | зацілі́лим |
знахідний | зацілі́лий | зацілі́лу | зацілі́ле | зацілі́лі |
орудний | зацілі́лим | зацілі́лою | зацілі́лим | зацілі́лими |
місцевий | на/у зацілі́лому, зацілі́лім | на/у зацілі́лій | на/у зацілі́лому, зацілі́лім | на/у зацілі́лих |