| | |
| зва́люватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (падати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зва́люватися, зва́люватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зва́люймося, зва́люймось |
| 2 особа | зва́люйся, зва́люйсь | зва́люйтеся, зва́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зва́люватимуся, зва́люватимусь | зва́люватимемося, зва́люватимемось, зва́люватимемся |
| 2 особа | зва́люватимешся | зва́люватиметеся, зва́люватиметесь |
| 3 особа | зва́люватиметься | зва́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зва́лююся, зва́лююсь | зва́люємося, зва́люємось, зва́люємся |
| 2 особа | зва́люєшся | зва́люєтеся, зва́люєтесь |
| 3 особа | зва́люється | зва́люються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зва́люючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зва́лювався, зва́лювавсь | зва́лювалися, зва́лювались |
| жін. р. | зва́лювалася, зва́лювалась |
| сер. р. | зва́лювалося, зва́лювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зва́лювавшись |
