| зво́дитися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | зво́дитися, зво́дитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зво́дьмося, зво́дьмось | |
| 2 особа | зво́дься | зво́дьтеся, зво́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зво́дитимуся, зво́дитимусь | зво́дитимемося, зво́дитимемось, зво́дитимемся |
| 2 особа | зво́дитимешся | зво́дитиметеся, зво́дитиметесь |
| 3 особа | зво́дитиметься | зво́дитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зво́джуся, зво́джусь | зво́димося, зво́димось, зво́димся |
| 2 особа | зво́дишся | зво́дитеся, зво́дитесь |
| 3 особа | зво́диться | зво́дяться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зво́дячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зво́дився, зво́дивсь | зво́дилися, зво́дились |
| жін. р. | зво́дилася, зво́дилась | |
| сер. р. | зво́дилося, зво́дилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зво́дившись | ||