звукови́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | звукови́к | звуковики́ |
родовий | звуковика́ | звуковикі́в |
давальний | звуковико́ві, звуковику́ | звуковика́м |
знахідний | звуковика́ | звуковикі́в |
орудний | звуковико́м | звуковика́ми |
місцевий | на/у звуковико́ві, звуковику́ | на/у звуковика́х |
кличний | звуковику́ | звуковики́ |