| | | | |
| звукосилови́й – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | звукосилови́й | звукосилова́ | звукосилове́ | звукосилові́ |
| родовий | звукосилово́го | звукосилово́ї | звукосилово́го | звукосилови́х |
| давальний | звукосилово́му | звукосилові́й | звукосилово́му | звукосилови́м |
| знахідний | звукосилови́й, звукосилово́го | звукосилову́ | звукосилове́ | звукосилові́, звукосилови́х |
| орудний | звукосилови́м | звукосилово́ю | звукосилови́м | звукосилови́ми |
| місцевий | на/у звукосилово́му, звукосилові́м | на/у звукосилові́й | на/у звукосилово́му, звукосилові́м | на/у звукосилови́х |
