| звукотехні́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | звукотехні́чний | звукотехні́чна | звукотехні́чне | звукотехні́чні |
| родовий | звукотехні́чного | звукотехні́чної | звукотехні́чного | звукотехні́чних |
| давальний | звукотехні́чному | звукотехні́чній | звукотехні́чному | звукотехні́чним |
| знахідний | звукотехні́чний, звукотехні́чного | звукотехні́чну | звукотехні́чне | звукотехні́чні, звукотехні́чних |
| орудний | звукотехні́чним | звукотехні́чною | звукотехні́чним | звукотехні́чними |
| місцевий | на/у звукотехні́чному, звукотехні́чнім | на/у звукотехні́чній | на/у звукотехні́чному, звукотехні́чнім | на/у звукотехні́чних |