| згі́нник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (гуртоправ) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | згі́нник | згі́нники |
| родовий | згі́нника | згі́нників |
| давальний | згі́нникові, згі́ннику | згі́нникам |
| знахідний | згі́нника | згі́нників |
| орудний | згі́нником | згі́нниками |
| місцевий | на/у згі́нникові, згі́ннику | на/у згі́нниках |
| кличний | згі́ннику | згі́нники |
| [діал.] |