| | |
| зми́лювати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (витрачати мило; робити мильним) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зми́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зми́люймо |
| 2 особа | зми́люй | зми́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зми́люватиму | зми́люватимемо, зми́люватимем |
| 2 особа | зми́люватимеш | зми́люватимете |
| 3 особа | зми́люватиме | зми́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зми́люю | зми́люємо, зми́люєм |
| 2 особа | зми́люєш | зми́люєте |
| 3 особа | зми́лює | зми́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зми́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зми́лював | зми́лювали |
| жін. р. | зми́лювала |
| сер. р. | зми́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| зми́люваний |
| Безособова форма |
| зми́лювано |
| Дієприслівник |
| зми́лювавши |
