змогти́ся – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | змогти́ся, змогти́сь | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зможі́мося, зможі́мось, зможі́мся | |
2 особа | зможи́ся, зможи́сь | зможі́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | змо́жуся, змо́жусь | змо́жемося, змо́жемось, змо́жемся |
2 особа | змо́жешся | змо́жетеся, змо́жетесь |
3 особа | змо́жеться | змо́жуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | змі́гся | змогли́ся, змогли́сь |
жін.р. | змогла́ся, змогла́сь | |
сер.р. | змогло́ся, змогло́сь | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
змі́гшись |