| зоба́читися – дієслово доконаного виду | ||
| (побачитися, мати зустріч з ким-небудь) | ||
| Інфінітив | зоба́читися, зоба́читись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зоба́чмося, зоба́чмось | |
| 2 особа | зоба́чся | зоба́чтеся, зоба́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зоба́чуся, зоба́чусь | зоба́чимося, зоба́чимось, зоба́чимся |
| 2 особа | зоба́чишся | зоба́читеся, зоба́читесь |
| 3 особа | зоба́читься | зоба́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зоба́чився, зоба́чивсь | зоба́чилися, зоба́чились |
| жін.р. | зоба́чилася, зоба́чилась | |
| сер.р. | зоба́чилося, зоба́чилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зоба́чившись | ||