| | |
| зру́бувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зру́бувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зру́буймо |
| 2 особа | зру́буй | зру́буйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зру́буватиму | зру́буватимемо, зру́буватимем |
| 2 особа | зру́буватимеш | зру́буватимете |
| 3 особа | зру́буватиме | зру́буватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зру́бую | зру́буємо, зру́буєм |
| 2 особа | зру́буєш | зру́буєте |
| 3 особа | зру́бує | зру́бують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зру́буючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зру́бував | зру́бували |
| жін. р. | зру́бувала |
| сер. р. | зру́бувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зру́бувавши |
