| зумо́влювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | зумо́влювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зумо́влюймо | |
| 2 особа | зумо́влюй | зумо́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зумо́влюватиму | зумо́влюватимемо, зумо́влюватимем |
| 2 особа | зумо́влюватимеш | зумо́влюватимете |
| 3 особа | зумо́влюватиме | зумо́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зумо́влюю | зумо́влюємо, зумо́влюєм |
| 2 особа | зумо́влюєш | зумо́влюєте |
| 3 особа | зумо́влює | зумо́влюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зумо́влюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зумо́влював | зумо́влювали |
| жін. р. | зумо́влювала | |
| сер. р. | зумо́влювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зумо́влюваний | ||
| Безособова форма | ||
| зумо́влювано | ||
| Дієприслівник | ||
| зумо́влювавши | ||