| | |
| зяблюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зяблюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зяблю́ймо |
| 2 особа | зяблю́й | зяблю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зяблюва́тиму | зяблюва́тимемо, зяблюва́тимем |
| 2 особа | зяблюва́тимеш | зяблюва́тимете |
| 3 особа | зяблюва́тиме | зяблюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зяблю́ю | зяблю́ємо, зяблю́єм |
| 2 особа | зяблю́єш | зяблю́єте |
| 3 особа | зяблю́є | зяблю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зяблю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зяблюва́в | зяблюва́ли |
| жін. р. | зяблюва́ла |
| сер. р. | зяблюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зяблюва́вши |
