зяблюва́ти – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | зяблюва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зяблю́ймо | |
2 особа | зяблю́й | зяблю́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зяблюва́тиму | зяблюва́тимемо, зяблюва́тимем |
2 особа | зяблюва́тимеш | зяблюва́тимете |
3 особа | зяблюва́тиме | зяблюва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зяблю́ю | зяблю́ємо, зяблю́єм |
2 особа | зяблю́єш | зяблю́єте |
3 особа | зяблю́є | зяблю́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
зяблю́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | зяблюва́в | зяблюва́ли |
жін. р. | зяблюва́ла | |
сер. р. | зяблюва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зяблюва́вши |