| зяблюва́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | зяблюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зяблю́ймо | |
| 2 особа | зяблю́й | зяблю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зяблюва́тиму | зяблюва́тимемо, зяблюва́тимем |
| 2 особа | зяблюва́тимеш | зяблюва́тимете |
| 3 особа | зяблюва́тиме | зяблюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зяблю́ю | зяблю́ємо, зяблю́єм |
| 2 особа | зяблю́єш | зяблю́єте |
| 3 особа | зяблю́є | зяблю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зяблю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зяблюва́в | зяблюва́ли |
| жін. р. | зяблюва́ла | |
| сер. р. | зяблюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зяблюва́вши | ||