з’я́влений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | з’я́влений | з’я́влена | з’я́влене | з’я́влені |
родовий | з’я́вленого | з’я́вленої | з’я́вленого | з’я́влених |
давальний | з’я́вленому | з’я́вленій | з’я́вленому | з’я́вленим |
знахідний | з’я́влений, з’я́вленого | з’я́влену | з’я́влене | з’я́влені, з’я́влених |
орудний | з’я́вленим | з’я́вленою | з’я́вленим | з’я́вленими |
місцевий | на/у з’я́вленому, з’я́вленім | на/у з’я́вленій | на/у з’я́вленому, з’я́вленім | на/у з’я́влених |