кили́мник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | кили́мник | кили́мники |
родовий | кили́мника | кили́мників |
давальний | кили́мникові, кили́мнику | кили́мникам |
знахідний | кили́мника | кили́мників |
орудний | кили́мником | кили́мниками |
місцевий | на/у кили́мникові, кили́мнику | на/у кили́мниках |
кличний | кили́мнику | кили́мники |
[рідко] |