Ки́рів – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Ки́рів | Ки́рова | Ки́рове | Ки́рові |
родовий | Ки́рового | Ки́рової | Ки́рового | Ки́рових |
давальний | Ки́ровому | Ки́ровій | Ки́ровому | Ки́ровим |
знахідний | Ки́рів, Ки́рового | Ки́рову | Ки́рове | Ки́рові, Ки́рових |
орудний | Ки́ровим | Ки́ровою | Ки́ровим | Ки́ровими |
місцевий | на/у Ки́ровому, Ки́ровім | на/у Ки́ровій | на/у Ки́ровому, Ки́ровім | на/у Ки́рових |