ковальчукі́вський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ковальчукі́вський | ковальчукі́вська | ковальчукі́вське | ковальчукі́вські |
родовий | ковальчукі́вського | ковальчукі́вської | ковальчукі́вського | ковальчукі́вських |
давальний | ковальчукі́вському | ковальчукі́вській | ковальчукі́вському | ковальчукі́вським |
знахідний | ковальчукі́вський, ковальчукі́вського | ковальчукі́вську | ковальчукі́вське | ковальчукі́вські, ковальчукі́вських |
орудний | ковальчукі́вським | ковальчукі́вською | ковальчукі́вським | ковальчукі́вськими |
місцевий | на/у ковальчукі́вському, ковальчукі́вськім | на/у ковальчукі́вській | на/у ковальчукі́вському, ковальчукі́вськім | на/у ковальчукі́вських |