| | |
| колі́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (клякнути) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | колі́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | колі́ймо |
| 2 особа | колі́й | колі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | колі́тиму | колі́тимемо, колі́тимем |
| 2 особа | колі́тимеш | колі́тимете |
| 3 особа | колі́тиме | колі́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | колі́ю | колі́ємо, колі́єм |
| 2 особа | колі́єш | колі́єте |
| 3 особа | колі́є | колі́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| колі́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | колі́в | колі́ли |
| жін. р. | колі́ла |
| сер. р. | колі́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| колі́вши |
