| | |
| криміналізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | криміналізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | криміналізу́ймо |
| 2 особа | криміналізу́й | криміналізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | криміналізува́тиму | криміналізува́тимемо, криміналізува́тимем |
| 2 особа | криміналізува́тимеш | криміналізува́тимете |
| 3 особа | криміналізува́тиме | криміналізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | криміналізу́ю | криміналізу́ємо, криміналізу́єм |
| 2 особа | криміналізу́єш | криміналізу́єте |
| 3 особа | криміналізу́є | криміналізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| криміналізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | криміналізува́в | криміналізува́ли |
| жін. р. | криміналізува́ла |
| сер. р. | криміналізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| криміналізо́ваний |
| Безособова форма |
| криміналізо́вано |
| Дієприслівник |
| криміналізува́вши |
