| кущува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кущува́тий | кущува́та | кущува́те | кущува́ті |
| родовий | кущува́того | кущува́тої | кущува́того | кущува́тих |
| давальний | кущува́тому | кущува́тій | кущува́тому | кущува́тим |
| знахідний | кущува́тий | кущува́ту | кущува́те | кущува́ті |
| орудний | кущува́тим | кущува́тою | кущува́тим | кущува́тими |
| місцевий | на/у кущува́тому, кущува́тім | на/у кущува́тій | на/у кущува́тому, кущува́тім | на/у кущува́тих |