кільови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кільови́й | кільова́ | кільове́ | кільові́ |
родовий | кільово́го | кільово́ї | кільово́го | кільови́х |
давальний | кільово́му | кільові́й | кільово́му | кільови́м |
знахідний | кільови́й | кільову́ | кільове́ | кільові́ |
орудний | кільови́м | кільово́ю | кільови́м | кільови́ми |
місцевий | на/у кільово́му, кільові́м | на/у кільові́й | на/у кільово́му, кільові́м | на/у кільови́х |