| кі́льчитися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | кі́льчитися, кі́льчитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | кі́льчитиметься | кі́льчитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | кі́льчиться | кі́льчаться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| кі́льчачись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | кі́льчився, кі́льчивсь | кі́льчилися, кі́льчились |
| жін. р. | кі́льчилася, кі́льчилась | |
| сер. р. | кі́льчилося, кі́льчилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| кі́льчившись | ||