Кі́мів – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Кі́мів | Кі́мова | Кі́мове | Кі́мові |
родовий | Кі́мового | Кі́мової | Кі́мового | Кі́мових |
давальний | Кі́мовому | Кі́мовій | Кі́мовому | Кі́мовим |
знахідний | Кі́мів, Кі́мового | Кі́мову | Кі́мове | Кі́мові, Кі́мових |
орудний | Кі́мовим | Кі́мовою | Кі́мовим | Кі́мовими |
місцевий | на/у Кі́мовому, Кі́мовім | на/у Кі́мовій | на/у Кі́мовому, Кі́мовім | на/у Кі́мових |