| | | | |
| легітимаці́йний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | легітимаці́йний | легітимаці́йна | легітимаці́йне | легітимаці́йні |
| родовий | легітимаці́йного | легітимаці́йної | легітимаці́йного | легітимаці́йних |
| давальний | легітимаці́йному | легітимаці́йній | легітимаці́йному | легітимаці́йним |
| знахідний | легітимаці́йний | легітимаці́йну | легітимаці́йне | легітимаці́йні |
| орудний | легітимаці́йним | легітимаці́йною | легітимаці́йним | легітимаці́йними |
| місцевий | на/у легітимаці́йному, легітимаці́йнім | на/у легітимаці́йній | на/у легітимаці́йному, легітимаці́йнім | на/у легітимаці́йних |
