| ле́гітний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ле́гітний | ле́гітна | ле́гітне | ле́гітні |
| родовий | ле́гітного | ле́гітної | ле́гітного | ле́гітних |
| давальний | ле́гітному | ле́гітній | ле́гітному | ле́гітним |
| знахідний | ле́гітний | ле́гітну | ле́гітне | ле́гітні |
| орудний | ле́гітним | ле́гітною | ле́гітним | ле́гітними |
| місцевий | на/у ле́гітному, ле́гітнім | на/у ле́гітній | на/у ле́гітному, ле́гітнім | на/у ле́гітних |