| | |
| лимарюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лимарюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | лимарю́ймо |
| 2 особа | лимарю́й | лимарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лимарюва́тиму | лимарюва́тимемо, лимарюва́тимем |
| 2 особа | лимарюва́тимеш | лимарюва́тимете |
| 3 особа | лимарюва́тиме | лимарюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лимарю́ю | лимарю́ємо, лимарю́єм |
| 2 особа | лимарю́єш | лимарю́єте |
| 3 особа | лимарю́є | лимарю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лимарю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лимарюва́в | лимарюва́ли |
| жін. р. | лимарюва́ла |
| сер. р. | лимарюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| лимарюва́вши |
