Любко

Знайти приклади в літературі

любко́ – іменник чоловічого роду, істота
відмінокоднинамножина
називнийлюбко́лю́бки
родовийлюбка́лю́бків
давальнийлюбко́ві, любку́лю́бкам
знахіднийлюбка́лю́бків
оруднийлюбко́млю́бками
місцевийна/у любко́ві, любку́на/у лю́бках
кличнийлю́бкулю́бки
* Але: дві, три, чотири любка́
[розм.]


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *