Результати пошуку слова: Любко

Любко

Posted on by / 0 Comment

любко́ – … іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний любко́ лю́бки родовий любка́ лю́бків давальний любко́ві, любку́ лю́бкам знахідний любка́ лю́бків орудний любко́м лю́бками місцевий на/у любко́ві, любку́ на/у лю́бках кличний лю́бку лю́бки * Але: дві, три, чотири любка́ [розм.]

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками

Posted on by / 0 Comment

день добрий тобі, Любко! … –  Як ти, Любко, поздоровшала та покращала! … –  Де це ти, Любко, так барилась? … –  Любко! … –  Ні, ще не розвівся, і йому з цієї причини не можна вінчатись з Любкою. … Переказує, що в неділю вранішнім поїздом прибуде до нас в гості на три дні з Любкою… і… –

Осип Назарук – Роксоляна

Posted on by / 0 Comment

А хто її так втоптав, Любко, вечорами?.. … І було йому так легко й так радісно на душі, що відчув потребу сісти на коня, високо, і гнати далеко — з нею, зі своєю любкою. … І ще ніколи не смакували йому ніякі потрави так пишно, як той скромний харч, який їв з любкою раненьким ранком на березі моря на сходах мармурових.